кара-курчинець

[kɑrɑ-kurt͡ʃɪnɛt͡sʲ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Історія) –

    Представник тюркського народу, що мешкав у Криму та на півдні України в середньовіччі, нащадок половців (кипчаків), який згодом увійшов до складу кримськотатарського етносу.

  2. (Історія) –

    У широкому вжитку — кримський татарин, особливо з числа кочового населення степової частини Криму (історичний контекст).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кара-курчинець, р. кари-курчинця, д. карі-курчинцеві, з. кару-курчинця, о. карою-курчинцем, м. карі-курчинцеві, к. каро-курчинцю

Більше записів