кар

[kɑr] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Геологія) –

    (геол.) Чашеподібне заглиблення у гірському рельєфі, сформоване льодовиком; льодовиковий цирк.

  2. (Геологія) –

    (геол.) Невелике льодовикове озеро, що утворилося в такому заглибленні.

  3. (Техніка) –

    (авто.) Розмовна назва автомобіля марки «Карлсруер» (нім. KAR), що випускався у Німеччині на початку XX століття.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кар, р. кара, д. карові, з. кар, о. каром, м. карі, к. каре

Походження слова (Етимологія)

Слово «кар» в українській мові має кілька значень. Як вигук воно відтворює крик ворони, а як іменник — позначає лінійний стрій піхоти у формі чотирикутника. У першому значенні воно є звуконаслідувальним утворенням, спорідненим з дієсловом «каркати» та аналогічними словами в інших слов’янських мовах (рос. каркать, білор. кркаць). У другому значенні слово походить з французької мови (carré — «квадрат»), яке, своєю чергою, походить від латинського quadratus — «чотирикутний».
Споріднені слова:квадрат, каркати, кора

Більше записів