каптан

1. Старовинний довгополий верхній одяг зі стоячим коміром, застібкою на гапсування або шнурівку, який носили чоловіки в Україні, особливо козаки, а також у Росії, Польщі та інших країнах Східної Європи.

2. Назва гірської вершини в Українських Карпатах (частина масиву Чорногора), розташованої між горами Піп Іван та Говерла.

Приклади вживання

Приклад 1:
Йому Дідона підослала, Що од покійника украла: Штани і пару чобіток, Сорочку і каптан з китайки, І шапку, пояс з каламайки, І чорний шовковий платок. Як одяглись, то ізійшлися, З собою стали розмовлять; Наїлися і принялися, Щоб по-вчорашньому гулять.
— Самчук Улас, “Марія”

Частина мови: іменник (однина) |