капотування

1. Процес встановлення капота (верхньої кришки моторного відсіку) на транспортному засобі, зокрема автомобілі, літака тощо.

2. У технологічних процесах (наприклад, у ливарному виробництві) — накриття форми або стержня спеціальною шапкою (капотом) для створення порожнини у виливку.

3. У сільському господарстві — окучування рослин, присипання нижньої частини стебла ґрунтом (рідковживане значення, близьке до діалектного).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |