1. Верхня кришка моторного відсіку автомобіля, що закриває простір над двигуном.
2. Верхня частина кабіни локомотива, що прикриває двигун та інші агрегати.
капота
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Всі інші теж потисли руки, розцілувались із Травмованим, зігнали Кочу з капота, завели машину й покотили до міста. Вже виїжджаючи на трасу, розминулись із чорним фольксвагеном, котрий з’їхав на бічну дорогу й тепер мчав у напрямку заправки.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: іменник (однина) |