капосник

[kɑposnɪk] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Психологія) –

    Той, хто навмисно чи зі зловтіхи чинить капості, створює неприємності, заважає комусь; збитник, шкодник.

  2. (Лінгвістика) –

    Розм. Про того, хто викликає роздратування, досаду своєю поведінкою або властивостями; неслухняна, набридлива дитина.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. капосник, р. капосника, д. капосникові, з. капосника, о. капосником, м. капосникові, к. капоснику

Більше записів