каплиця

1. Невелика християнська культова споруда для молитви, відправлення служб, зберігання релігійних реліквій, часто окремо стоїть або входить до комплексу більшої будівлі (наприклад, замку, палацу, шпиталю).

2. Окремі приміщення або вівтарні частини у великому храмі (соборі, костьолі), що мають свій присвячений престол і призначені для окремих богослужінь.

3. Назва деяких католицьких (переважно римо-католицьких) церков у Галичині та на Західній Україні.

4. Переносно: невелика група людей, яка відокремилася від основної організації чи спільноти через розбіжності у поглядах (зазвичай ідейних або релігійних).

Приклади вживання

Приклад 1:
Навіть газета «Правда» читалася як крамольний самвидав, а чільне пропагандистське гасло «З Совєтським Союзом на вічні часи» обов’язково доповнювали ремаркою «і ні на мить довше»… Сентиментально-пізнавальні прогулянки із Зіною чарівною, змістовною, старовинною і водночас такою сучасною Прагою: Національний Музей, Градчани, Град і Карлів міст (як сказав поет, «на Карловом мосту себя запомни»), Вифлеємська каплиця, куди «пішов молиться добрий Гус», місця, пов’язані з Франком, Моцартом і Кафкою, потужний пласт єврейської культури — давні синагоги, цвинтар. Поїздки в історичні місця — Конопіште, Кутна Гора, Пшібрам, Крумлов, Глибока, Таборов, казкові замки й храми, середньовічні містечка, де кожен будиночок на центральному майдані — як інкрустована шкатулка.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
На тому боці сіріє халабуда, як каплиця; під нею є уславлене джерело Sulim з якоюсь чудодійною водою. А поруч — довга, сіра, як корчма, будова, приперта одним боком до гори.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”

Частина мови: іменник (однина) |