капітулювання

[kɑpituljuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Історія) –

    Дія за значенням дієслова “капітулювати”; офіційна здача збройних сил держави, міста, фортеці або іншого об’єкта противнику, що припиняє військовий опір на умовах переможця.

  2. (Психологія) –

    Переносно: відмова від подальшої боротьби, опору, своїх принципів або переконань під тиском обставин; поступка.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. капітулювання, р. капітулювання, д. капітулюванню, з. капітулювання, о. капітулюванням, м. капітулюванні, к. капітулювання

Більше записів