капітуляційний

[kɑpituljɑt͡sijnɪj] Прикметник

Буква:К

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Який стосується капітуляції, передбачає або закріплює капітуляцію; такий, що містить умови здачі.

  2. (Юриспруденція) –

    У міжнародному праві: такий, що надає іноземцям на території певної держави виняткові права та привілеї, обмежуючи її юрисдикцію (наприклад, про капітуляційний режим, акт).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. капітуляційний, р. капітуляційного, д. капітуляційному, з. капітуляційного, о. капітуляційним, м. капітуляційнім

Більше записів