капіталізація

[kɑpitɑlizɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Економіка) –

    Економічний процес перетворення додаткового продукту або доходу на додатковий капітал, що використовується для подальшого відтворення та розширення виробництва.

  2. (Фінанси) –

    У фінансах — оцінка вартості компанії, підприємства або активу на ринку, що розраховується як добуток кількості випущених акцій на їхню поточну ринкову ціну (ринкова капіталізація).

  3. (Економіка) –

    У бухгалтерському обліку — відображення витрат як активу на балансі підприємства з метою їхнього поступового списання через амортизацію, а не як витрати поточного періоду.

  4. (Лінгвістика) –

    У лінгвістиці та письмовій мовній практиці — використання великої (заголовної) літери на початку слова, зокрема у власних назвах, на початку речення тощо.

  5. (Економіка) –

    У загальному вжитку — накопичення, збільшення капіталу або перетворення будь-яких ресурсів чи можливостей на капітал.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. капіталізація, р. капіталізації, д. капіталізації, з. капіталізацію, о. капіталізацією, м. капіталізації, к. капіталізаціє

Більше записів