каперство

1. Історичний термін: діяльність приватних озброєних суден (каперів), які отримали від держави офіційний дозвіл (каперське свідоцтво) нападати та захоплювати торгові кораблі ворожих країн під час війни.

2. У переносному значенні: піратство, розбій на морі; незаконне захоплення чужого майна або суден.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |