капелюшок

1. Зменшувальна форма до слова “капелюх”: невеликий головний убір із полями або без них, зазвичай легкий або декоративний.

2. Верхня частина гриба (шапинка), що вкриває ніжку.

3. У техніці та побуті: деталь або предмет, що за формою нагадує головний убір (наприклад, захисний кожух, кришка, ковпачок).

4. У ботаніці: частина квітки або суцвіття, що має форму дзвоника або ковпачка (наприклад, у конвалії).

Приклади вживання слова

капелюшок

Приклад 1:
— Мій капелюшок прикріплений шпильками. Вони порозсипаються, і хтось може поранитись».
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”

Приклад 2:
От її одiж: — Блюза, спiдничка (зимою стара шинеля), капелюшок, чоботи. Блюза колiр «хакi», без гудзикiв, колiр «хакi» — це ж зелений, а вся революцiя стукає, дзвенить, плужить, утрамбовує по ярках, по бур’янах, бiля шахти — де колiр «хакi».
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”

Приклад 3:
Капелюшок… а на нiм п’ятикутна зоря.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”