Значення
- (Мистецтво) –
У музиці: заздалегідь існуюча мелодія (часто взята з григоріанського хоралу), яка протягом поліфонічної композиції (наприклад, мотету або меси) проводиться в одному з голосів довгими нотами, тоді як інші голоси створюють на її основі контрапунктичне оформлення; основний, нерухомий голос у багатоголоссі.
- (Література) –
У переносному значенні: незмінна основа, центральна ідея, що проходить через якесь явище, твір мистецтва, процес тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кантус-фірмус, р. кантуса-фірмуса, д. кантусові-фірмусові, з. кантус-фірмус, о. кантусом-фірмусом, м. кантусі-фірмусі, к. кантусе-фірмусе