канцонета

[kɑnt͡sonɛtɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Мистецтво) –

    Невелика лірична пісня, часто любовного характеру, поширена в італійській поезії та музиці епохи Відродження та бароко.

  2. (Мистецтво) –

    Музична пісенна форма для голосу з інструментальним супроводом, що розвинулася з італійської канцони в XVII–XVIII століттях.

  3. (Мистецтво) –

    У сучасній музиці — невеликий вокальний твір камерного характеру, зазвичай з романтичним чи ліричним текстом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. канцонета, р. канцонети, д. канцонеті, з. канцонету, о. канцонетою, м. канцонеті, к. канцонето

Більше записів