канцонета

1. Невелика лірична пісня, часто любовного характеру, поширена в італійській поезії та музиці епохи Відродження та бароко.

2. Музична пісенна форма для голосу з інструментальним супроводом, що розвинулася з італійської канцони в XVII–XVIII століттях.

3. У сучасній музиці — невеликий вокальний твір камерного характеру, зазвичай з романтичним чи ліричним текстом.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |