канцелювання

[kɑnt͡sɛljuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Релігія) –

    (заст.) Процес виготовлення церковних свічок, які називаються канцелями.

  2. (Юриспруденція) –

    (перен., ірон.) Бюрократична процедура, паперова тяганина, надмірне формальне оформлення документів, що супроводжується складнощами і затримками.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. канцелювання, р. канцелювання, д. канцелюванню, з. канцелювання, о. канцелюванням, м. канцелюванні, к. канцелювання

Більше записів