кантон

1. Адміністративно-територіальна одиниця у Швейцарії, кожна з яких має власну конституцію, уряд і парламент.

2. Адміністративно-територіальна одиниця у деяких інших країнах (наприклад, у Люксембурзі, Боснії і Герцеговині).

3. Історична адміністративно-територіальна одиниця у Франції до революції 1789 року.

4. У переносному значенні — обмежена, ізольована територія або сфера діяльності.

Приклади вживання

Приклад 1:
Ну от Пекін, Нанкін і Кантон? — Там, — каже, — краще, звичайно, бо культурність, але однаково: котрі бідні — то тим хоч плач!
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |