Філософська система німецького мислителя Іммануїла Канта, заснована на критиці чистого розуму, що вивчає умови пізнання, а також на вченнях про моральний закон (категоричний імператив) та естетичне судження.
Напрям у філософії, що розвиває, переосмислює або спирається на ідеї Канта, його послідовників та наступників.