Древослів

Словник Української Мови

кантіанець

[kɑntiɑnɛt͡sʲ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Філософія) –

    Послідовник філософської системи німецького мислителя Іммануїла Канта (1724–1804), прихильник кантианства.

  2. (Історія) –

    Учень або вихованець Кантіанської духовної семінарії, що діяла в Києві у XIX — на початку XX століття.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кантіанець, р. кантіанця, д. кантіанцеві, з. кантіанця, о. кантіанцем, м. кантіанцеві, к. кантіанцю

Більше записів