кантеле

[kɑntɛlɛ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Мистецтво) –

    Старовинний струнний щипковий музичний інструмент карело-фінського походження, що має трапецієподібний корпус із декількома струнами (зазвичай 5–6, у сучасних варіантах — до 39), схожий на гуслі або цитру.

  2. (Література) –

    Назва фінського національного епосу «Калевала» в українських перекладах першої половини XX століття (наприклад, «Кантелетар» — збірник фінських народних пісень, пов’язаних із епосом).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кантел, р. кантела, д. кантелові, з. кантела, о. кантелом, м. кантелі, к. кантеле

Більше записів