кантата

[kɑntɑtɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Мистецтво) –

    Велика вокально-інструментальна композиція для солістів, хору та оркестру, часто на драматичний, ліричний або урочистий текст, що за формою займає проміжне положення між оперою та ораторією.

  2. (Мистецтво) –

    Невеликий музичний твір для голосу (голосів) з інструментальним супроводом, що нагадує сольну пісню розгорнутої форми, поширений у творчості композиторів XVII–XVIII століть.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кантата, р. кантати, д. кантаті, з. кантату, о. кантатою, м. кантаті, к. кантато

Більше записів