Древослів

Словник Української Мови

канонір

[kɑnonir] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Історія) –

    Військовослужбовець артилерійських підрозділів, який обслуговує гармату (канону).

  2. (Історія) –

    (заст.) Майстер, що виготовляв гармати (канони).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. канонір, р. каноніра, д. канонірові, з. каноніра, о. каноніром, м. канонірі, к. каноніре

Більше записів