канонічність

[kɑnonit͡ʃnistʲ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Релігія) –

    Властивість або стан того, що визнано канонічним, тобто відповідає встановленим правилам, нормам, стандартам або авторитетним зразкам у певній сфері (наприклад, у релігії, мистецтві, літературі, науці).

  2. (Релігія) –

    У релігійному контексті — відповідність канону, тобто сукупності священних текстів, догматів або церковних правил, що мають обов’язкову силу та визнані офіційно.

  3. (Мистецтво) –

    У мистецтві та літературі — відповідність твору класичним, зразковим нормам і принципам, що визнаються найвищим авторитетом у певну епоху або в традиції.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. канонічність, р. канонічності, д. канонічності, з. канонічність, о. канонічністю, м. канонічності, к. канонічносте

Більше записів