Значення
- (Релігія) –
Властивість або стан того, що визнано канонічним, тобто відповідає встановленим правилам, нормам, стандартам або авторитетним зразкам у певній сфері (наприклад, у релігії, мистецтві, літературі, науці).
- (Релігія) –
У релігійному контексті — відповідність канону, тобто сукупності священних текстів, догматів або церковних правил, що мають обов’язкову силу та визнані офіційно.
- (Мистецтво) –
У мистецтві та літературі — відповідність твору класичним, зразковим нормам і принципам, що визнаються найвищим авторитетом у певну епоху або в традиції.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. канонічність, р. канонічності, д. канонічності, з. канонічність, о. канонічністю, м. канонічності, к. канонічносте