канін

1. (біол.) Амінокислота, що є складовою частиною білків у деяких рослинах, зокрема в насінні конвалії; за хімічною будовою є оптичним ізомером аланіну.

2. (іст.) Прізвище відомого українського художника-графіка та живописця ХХ століття, автора серії робіт “Київські пейзажі” — Каніна Миколи Олексійовича (1906–1982).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: t.d. () |