Словник Української Мови
Буква
1. Встановлений період перерви у навчанні в навчальних закладах, що зазвичай припадає на літні місяці, а також на час зимових, весняних та осінніх свят.
2. (у множині) Загальна назва періоду відпочинку, звільнення від регулярних занять, служби або будь-якої іншої щоденної діяльності.
Приклад 1:
От вони в гурті з Павликом Дроздом і Максимом Німенком зображають щось на зразок колядок — тоді до Будинку творчости можна було приїздити й на зимові канікули. А от на бічній веранді першого поверху шостого корпусу в Абрама Кацнельсона — літературні читання: я читаю не відомі ще загалові вірші Василя Стуса, які готую до видання, а Станіслав Тельнюк — дуже цікаві уривки зі свого щоденника, що його він вів у 60-і роки.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”