канавалін

1. (біохімія) Токсичний алкалоїд, що міститься в рослинах роду Thermopsis (термопсис) та деяких інших бобових; похідна хінолізидину, за структурою близька до цитизину.

2. (медицина, фармакологія) Сильнодіюча речовина, що використовується в наукових дослідженнях як нікотиноміметик (агоніст нікотинових ацетилхолінових рецепторів), а також може застосовуватися в мікродозах у лікарських препаратах.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |