1. М’який меблевий виріб для сидіння або лежання, призначений для кількох осіб, зазвичай зі спинкою та підлокітниками; диван.
2. (переносне значення) Застаріле або жартівливе позначення групи людей, що тісно сидять або лежать разом.
канапа
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Праворуч коло стіни стояла широка цератова канапа, вицвіла, облізла, вичовгана, запала, вся у вибоїнах та зморшках, вкрита тванню людського поту й масноти, ознакою довголітнього й старанного вжитку. Над цією найголовнішою річчю в кімнаті, осередком прагнення душ, що сюди приходили, висіла олійна репродукція картини з засланцями, що крізь грати вагона годують голубів.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”
Частина мови: іменник (однина) |