кам'яниця

Значення

1. (Історія) –

   Кам’яниця — велика багатоповерхова житлова або громадська споруда, зведена з каменю або цегли, характерна для європейських міст (особливо Центральної та Східної Європи) у період пізнього середньовіччя та в епоху Відродження; міський будинок заможних мешканців (купців, ремісників, шляхти), часто з крамницею або майстернею на першому поверсі.

2. (Архітектура) –

   Кам’яниця — історична назва окремого багатоквартирного житлового будинку з міцних матеріалів у західноукраїнських містах (наприклад, у Львові), що становить архітектурну та історичну цінність.

3. (Архітектура) –

   Кам’яниця (заст., діал.) — будівля, зведена з каменю, на відміну від дерев’яної; кам’яна будівля, особливо житлова.

4. (Лінгвістика) –

   Кам’яниця (перен., рідко) — щось дуже міцне, тверде, непорушне (наприклад, “кам’яниця традицій”).

Правопис та відмінювання