кам’яна

1. Жіноча форма прикметника “кам’яний” у значенні: зроблена з каменю, що складається з каменю; властива каменю, схожа на камінь.

2. Частина власної назви географічних об’єктів, історичних місць, архітектурних споруд тощо (наприклад, Кам’яна Могила, Кам’яна Бахма, Кам’яна стеля).

Приклади вживання

Приклад 1:
Кайдашиха стояла коло печі над розбитою мискою, мов кам’яна. Мотря стояла коло стола, як стовп, і дивилась на широкі потьоки на стіні коло помийниці.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”

Частина мови: прикметник () |