1. Покарання або страта шляхом закидання камінням, що практикувалося в давнину в деяких культурах та релігійних традиціях.
2. (переносне значення) Різка, нищівна критика, суспільне осудування когось або чогось.
каменування
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Є ритм серцебиття і ритм каменування, Недавність одкровень, несталість заборон. Я — сенс твоїх знамень, і я тобі остання Цілюща, як вода, невпіймана, як сон.
— Кіяновська Маріанна, “Бабин Яр. Голосами”
Частина мови: іменник (однина) |