калим

1. У народному побуті та історії: викуп, який наречений сплачував батькам нареченої або її родині за право одружитися з нею; також — майно, гроші, що приносила з собою у дім чоловіка наречена як посаг.

2. Переносно: винагорода, прибуток, здобич, отримані не чесним шляхом або з вигодою для себе.

Приклади:

Приклад 1:
Чоловік платив за наречену калим, тому, хоча розмір посагу й перевищував розмір викупу (§ 162—164), вважав її своєю власністю, навіть міг продати її та дітей у рабство. Сімейне майно належало чоловікові і після його смерті діставалося не вдові, а старшому синові, на якого покладалися турботи про посмертний культ батька.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”