каляниця

[kɑljɑnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Кулінарія) –

    Традиційна українська страва, солодкий хліб або корж, який готували з пшеничного борошна спеціально на свято Коляди або на Різдво; символ сонця та родючості.

  2. (Етнографія) –

    Обрядовий хліб чи корж круглої форми, часто прикрашений тістом, який використовувався в різдвяно-новорічних обрядах та гаданнях (наприклад, при заклинанні морозу).

  3. (Лінгвістика) –

    (У переносному значенні) Про щось дуже смачне, ласощі; іноді вживається як ласкаве звертання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. каляниця, р. каляниці, д. каляниці, з. каляницю, о. каляницею, м. каляниці, к. калянице

Більше записів