Значення
- (Мистецтво) –
У музиці: навмисне використання дисонансних, різких звуків або гармоній для створення певного художнього ефекту, що суперечить традиційним уявленням про благозвуччя.
- (Лінгвістика) –
У лінгвістиці та поетиці: неприємне для слуху поєднання звуків у мовленні або вірші, дисонанс; протилежне поняття до евфонії (благозвуччя).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. калофонія, р. калофонії, д. калофонії, з. калофонію, о. калофонією, м. калофонії, к. калофоніє