кальник

1. (діал.) Невеликий ручний інструмент для обробки дерева у формі гачка з гострим лезом, який використовують для вирізання пазів, вибіювання заглиблень або грубої обробки поверхні; вид тесла або долота.

2. (спец.) Різновид сокири або тесла з лезом, загостреним у вигляді півмісяця, що застосовується в бондарстві для вирізування уступів (каль) на кінцях клепок при збиванні діжок.

Приклади вживання

Приклад 1:
Козацькі літописці Самовидець і Григорій Граб’янка не описують згаданої вище події, а от Самійло Величко наводить: «…поляки, ввійшовши в Україну, без жодного пошанівку сплюндрували дощенту вогнем і мечем Немирів, Кальник і Бушу з людьми, які там були…»[2] Буша стала ще однією трагічною сторінкою в історії України, адже в містечку, як, проте, і в багатьох інших подільських, урядові війська Речі Посполитої практично знищили все православне населення. Про славних оборонців Буші складено чимало народних переказів і дум, у примітці до твору М. Старицький зауважив: «По Костомарову, Орися, героїня Буші, була Завістного жінкою, а по інших джерелах — дочкою.
— Невідомий автор, “103 Obloha Bushi Bohdan Khmelnytskyi”

Частина мови: іменник (однина) |