калькований

[kɑlʲkoʋɑnɪj] Прикметник

Буква:К

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Створений шляхом калькування — послідовного перекладу складових частин іноземного слова або словосполучення з утворенням відповідника зі своїх мовних елементів (наприклад, «самопочуття» від нім. «Selbstgefühl»).

  2. (Лінгвістика) –

    У лінгвістиці: такий, що є калькою — словом або виразом, утвореним зазначеним способом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. калькований, р. калькованого, д. калькованому, з. калькованого, о. калькованим, м. калькованім

Більше записів