калька

1. Тонкий прозорий папір, який накладають на креслення, картину тощо для точного копіювання.

2. Мовознавчий термін: слово або вираз, утворений шляхом буквального перекладу складових частин іноземного слова чи словосполучення зі збереженням його морфологічної структури та мотивованості (наприклад, “водогін” — калька з грецького “водопровід”, “чарівництво” — калька з німецького “Zauberei”).

3. У розмовній мові — точна копія, наслідування чогось, що повністю відтворює оригінал.

Приклади:

Приклад 1:
Потім забрязчав замок і гримнув засув — двері відчинились і на порозі стало калька .військових а за ними двоє цивільних, очевидно, слідчих, військові ж — то були: начальник тюрми, черговий корпусу, якийсь ще начальник з ромбами і пара оперативників з тюремної комендатури. Ви були страшенно занепокоєні, зіритовані, нахмурені.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”