каліф

1. Титул верховного правителя в деяких мусульманських країнах, зокрема в Арабському халіфаті, що вважався наступником пророка Мухаммеда; особа, що має цей титул.

2. У переносному значенні: людина, яка володіє необмеженою владою в певній сфері, поводиться як самовладний правитель.

Приклади вживання слова

каліф

Приклад 1:
Тінь бога на землі, каліф великий, Тебе своїм благословеннєм зище І осипатиме тебе довіку Щедротами без міри і без ліку. Байда Шановні гості, славних потентатів Намісники і речники достойні!
— Невідомий автор, “172 Baida Kniaz Vishnieviets Kii Pantielieimon Kulish”