калічний

[kɑlit͡ʃnɪj] Прикметник

Буква:К

Значення

  1. (Медицина) –

    Який стосується каліцтва, пов’язаний з ним; властивий каліці.

  2. (Медицина) –

    Який має фізичний вадку, ушкодження; каліка.

  3. (Лінгвістика) –

    У граматиці: такий, що стосується дієслів, які позначають дію, спрямовану на перетворення або завдання шкоди об’єкту, часто пов’язану з ураженням, пошкодженням (наприклад, про категорію дієслів).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. калічний, р. калічного, д. калічному, з. калічного, о. калічним, м. калічнім

Більше записів