калічний
[kɑlit͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
- (Медицина) –
Який стосується каліцтва, пов’язаний з ним; властивий каліці.
- (Медицина) –
Який має фізичний вадку, ушкодження; каліка.
- (Лінгвістика) –
У граматиці: такий, що стосується дієслів, які позначають дію, спрямовану на перетворення або завдання шкоди об’єкту, часто пов’язану з ураженням, пошкодженням (наприклад, про категорію дієслів).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. калічний, р. калічного, д. калічному, з. калічного, о. калічним, м. калічнім