калічник

1. Той, хто зазнав каліцтва, фізичного ушкодження, що призвело до втрати працездатності або вади тіла; інвалід.

2. (переносне значення) Той, хто має серйозні моральні чи психічні вади, душевно спотворену людину.

3. (історичне, рідковживане) Військовослужбовець, поранений на війні.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |