калібрація

1. Процес встановлення або перевірки точності вимірювальних приладів шляхом порівняння їх показів з еталонними значеннями; градуйовання.

2. У техніці — визначення дійсних розмірів (діаметра, довжини тощо) деталі, виробу або отвору за допомогою калібрів.

3. У статистиці та обробці даних — налаштування моделі або алгоритму для поліпшення точності його прогнозів шляхом порівняння з контрольними (еталонними) даними.

4. У фотографії, відеомонтажі та комп’ютерній графіці — процес точного налаштування кольоропередачі монітора, принтера або іншого пристрою відтворення зображення для забезпечення кольорової відповідності.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |