каламайковий

1. Пов’язаний із каламайкою — традиційним українським головним убором заможних селян, чоловіків та дівчат, виготовленим із дорогого оксамиту або шовку, часто прикрашеним вишивкою, хутром, коралами або дукачами.

2. Виготовлений із каламаї — грубої вовняної або напіввовняної тканини саржевого переплетення, яка використовувалася для верхнього одягу.

3. Переносно: розкішний, пишний, багато прикрашений (за аналогією з оздобленою каламайкою).

Приклади:

Приклад 1:
Запаска шовкова, морева; каламайковий пояс, та як пiдпережеться, так так рукою i обхватиш, — ще ж то не дуже i стягнеться. Хусточка у пояса мережована i з вишитими орлами, i, ляхiвка з-пiд плахти тож вимережована й з китичками; панчiшки синi, суконцi, i червонi черевички.
— Самчук Улас, “Марія”