калабуха

Значення

1. (Лінгвістика) –

   (діал.) Велика, незграбна, груба або неохайна річ, предмет; теж про щось безладно зроблене, невдале.

2. (Лінгвістика) –

   (діал., перен.) Неповоротка, незграбна, груба або неохайна людина.

3. (Лінгвістика) –

   (діал.) Великий шматок хліба, пирога тощо; паляниця, коровай.

4. (Побут) –

   (діал.) Верхня тепла одіж (частіше про коротке пальто на ваті або хутрі).

Правопис та відмінювання