калабаш

[kɑlɑbɑʃ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Сухий плід рослини з роду горлянка (Lagenaria), який після видалення м’якоті використовується як посудина для води, їжі або як декоративний предмет.

  2. (Мистецтво) –

    Музичний інструмент африканського походження у вигляді порожнистої тикви з натягнутими на неї дзвіночками, брязкальцями або намистинами, що створюють звук при потрясінні.

  3. (Мистецтво) –

    Традиційна південноафриканська люлька для куріння, що виготовляється з порожнистої деревини або тикви.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. калабаш, р. калабаша, д. калабашеві, з. калабаш, о. калабашем, м. калабашеві, к. калабашу

Більше записів