Словник Української Мови
Буква
Кахикати — видавати короткі, різкі звуки, подібні до кашлю, часто через подразнення в горлі або при захворюваннях дихальних шляхів.
Кахикати — несміливо, з перервами сміятися, видавати короткі звуки, нагадуючи кашель.
Кахикати — перенісне значення: працювати з перебоями, несправно (про механізм, пристрій).
Приклад 1:
Над тими цяцьками верховодять та правують не лицарі: один перина, другий дитина, а третя латина, та ще й стара, як сторічна баба: їй тільки кахикати в запічку та дітей колихати, а не битись з козаками. Маленька річка Пилявка текла по широкій розлогій долині і розділяла обидва ворожі табори.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”