1. Який виготовлений з кахлів або покритий ними; призначений для кахлів.
2. Який стосується кахлів, властивий їм.
кахляний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— сидячи в неї в кухнi, звiсивши руки мiж колiн i невiдри‑вно втупившись у кахляний вiзерунок на долiвцi (i того бахматого светра, в якому геть тонула його цупка, у вузлик стиснута постать, вона також полюбила), вiн розповiв їй про свого батька, — дiд старiвся самотою десь у селi на Подiллi, давай провiдаємо його — вдвох, поїдеш зi мною? (i їй зараз же уявилось, як гордо каже, хряпаючи дверцятами машини: “Тату, це моя жiнка!”
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”
Частина мови: прикметник () |