кахкання

[kɑxkɑnnjɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Діалогічна форма мовлення, що імітує звуки, які видають качки, характерна для раннього етапу розвитку дитини (гукання).

  2. Звуки, що нагадують крик качок; кахикання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кахкання, р. кахкання, д. кахканню, з. кахкання, о. кахканням, м. кахканні, к. кахкання

Більше записів