1. Керамічна плитка, зазвичай глазурована, що використовується для облицювання печей, камінів, стін або підлоги.
2. Окремий елемент (плитка) такого облицювання.
кахель
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Під комірцями черепичних піддаш — видовжені вузькі віконця і схожі на вишивку візерунки з дрібних лискучих керамічних кахель: рудувато-коричневих, сіро-зелених, синіх. Вони звиваються і на основних стінах будинку, обплітають вікна і двері, оздоблюють колони, виступи, арки.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”
Частина мови: іменник (однина) |