1. Належний качуру, властивий качуру; стосовний до качура.
2. Прикметник, утворений від власної назви «Качура» (наприклад, прізвища) та вживаний для позначення належності певній особі, родині чи місцевості.
Словник Української Мови
Буква
1. Належний качуру, властивий качуру; стосовний до качура.
2. Прикметник, утворений від власної назви «Качура» (наприклад, прізвища) та вживаний для позначення належності певній особі, родині чи місцевості.
Відсутні