качка

[kɑt͡ʃkɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Птах родини качкових із широким дзьобом, короткими ногами з плавальними перетинками, що мешкає біля води; представник цієї родини загалом.

  2. Фейкова, неправдива інформація, навмисно поширена в ЗМІ або інтернеті з метою введення в оману; газетна утка.

  3. Розмовна назва легкого гумового човна або надувного матраца.

  4. У техніці — тип нестійкого коливання, обертання (наприклад, про качку літака або супутника).

  5. У поліграфії — друкарська форма з кліше для друку ілюстрацій, що встановлюється разом із набором тексту.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. качки, р. качки, д. качці, з. качку, о. качкою, м. качці, к. качко

Походження слова (Етимологія)

Слово ‘качка’ походить від звуконаслідувального вигуку ‘ках’, який імітує крик качки. Це типова для слов’янських мов назва, що виникла на основі звукового образу птаха. Споріднені слова є в багатьох слов’янських мовах: російське ‘качка’, білоруське ‘качка’, польське ‘kaczka’, чеське ‘kačka’, верхньолужицьке ‘kačka’, нижньолужицьке ‘kacka’. Існує також гіпотеза, що назва походить від зменшувальної форми жіночого імені Катерина (польське Katarzyna, чеське Kateřina), але вона вважається недостатньо обґрунтованою. Східнослов’янські форми, ймовірно, не є запозиченням з польської мови, а мають спільне праслов’янське коріння.
Споріднені слова:качур, каченя, качиний

Більше записів