Древослів

Словник Української Мови

каболка

[kɑbolkɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Техніка) –

    Тонка нитка, скручена з кількох волокон, що використовується для шиття, вишивання або у технічних цілях.

  2. (Техніка) –

    Окрема нитка, складова частина мотузки, троса, канату або якоїсь пряжі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. каболка, р. каболки, д. каболці, з. каболку, о. каболкою, м. каболці, к. каболко

Більше записів