Древослів

Словник Української Мови

каблукуватий

[kɑblukuʋɑtɪj] Прикметник

Буква:К

Значення

  1. (Техніка) –

    Який має форму каблука, схожий на каблук.

  2. (Ботаніка) –

    У ботаніці: що має потовщення, виступ або форму, що нагадує каблук (наприклад, про корінь, основу стебла тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. каблукуватий, р. каблукуватого, д. каблукуватому, з. каблукуватого, о. каблукуватим, м. каблукуватім

Більше записів